Історія створення Інституту

Наукова діяльність наукового колективу Інституту була направлена на реалізацію пріоритетних завдань які стояли перед Україною.

1980-1989

Колектив під керівництвом С.О. Довгого виконував в Інституті гідромеханіки НАН України дослідження з гідроаеродинаміки, екології та ядерної безпеки, моніторингу складних геосистем, розробки геоінформаційних технологій на основі впровадження сучасних методів обробки та подання інформації. Було виконано ряд науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт загальнодержавного значення, щодо застосування нелінійних математичних методів у нестаціонарних і гідроаеродинамічних біонічних системах. Ці розробки знайшли застосування в будуванні суден, літаків та ракет.

1986 – 1993

Аварія на ЧАЕС

Розроблена колективом нестаціонарна нелінійна модель вихорових течій лягла в основу комплексного підходу до проблеми вивчення міграцій радіоактивних забруднень в атмосфері та гідросфері.

1989 – 1992

На той момент пріоритетом були питання екологічної безпеки. На виконання державної програми «Промтериторія» був розроблений програмно-технічний комплекс для оцінки техногенного впливу на оточуюче середовище та на розвиток промислових територій в умовах міста.

Станіслав Довгий створив колектив однодумців, які і досі розвивають його ідеї і наукові школи. На сьогодні це два Академіка НАН України, чотири Член-кореспонденти НАН України, понад 30 кандидатів і докторів наук.

Далі настали буремні часи молодої української держави і науковий колектив під керівництвом С.О. Довгого за участі талановитих і активних науковців вирішував ті виклики, які ставило життя перед Україною.

1990 – 1994

Було виконано масштабні роботи по створенню Організайно-технічної системи “Інформ-Чорнобиль”, яка об’єднала бази даних понад 80 організацій і стала базовою для Мінчорнобиля, Мінбуду, Мінприроди, Міноборони України.

Генеральним конструктором організаційно-технічної системи «Інформ-Чорнобиль» Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи був С.О.Довгий. Він створив творчий колектив до складу якого входили науковці та аспіранти Інституту гідромеханіки НАН України, Інституту кібернетики НАН України, а також аспіранти і студенти факультету кібернетики та механіко-математичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Була розроблена Система підтримки прийняття рішень вищим керівництвом Міністерства Чорнобиля. Були інтегровані геоданні усіх наукових установ України.

Було розроблено першу в історії України Геоінформаційну систему. Ця система була впроваджена в ОТС «Інформ-Чорнобиль» і багато років керівництво Міністерства, опираючись на її можливості, приймало управлінські рішення. Відбувався постійний моніторинг змін і побудова зон забруднення, які впливали на категорію постраждалих.

1991 – 1997

Участь в проекті Європейської Комісії JSP-2 — «Створення загальноєвропейської системи підтримки прийняття рішень на випадок аварії на ядерних об'єктах з врахуванням досвіду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (20 держав-учасниць проекту).

1994 – 2001

Для підвищення наукової складової робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при Академії технологічних наук було створено Інститут прикладних проблем и технологій, який очолив С.О. Довгий.

1996 – 2001

Розроблялась Організаційно-технологічна система «МНС-інформ». Замовник - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС. Головним розробником системи був Інститут прикладних проблем и технологій. Система включала 48 підсистем, в тому числі 13 - центрального рівня, 11 - предметно-аналітичних і 24 – регіональних. Головним елементом системи була Система підтримки прийняття рішень з використанням ГІС власної розробки.

1997 – 2001

Наступною розробкою була Система інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів державної виконавчої влади. Цей проєкт виконувався на замовлення Національного агентства інформатизації.

Система інформаційно-аналітичного забезпечення місцевих органів державної виконавчої влади це складна інтегрована регіональна багаторівнева ієрархічно організована автоматизована система, яка призначена для підтримки ефективного управління життєдіяльністю регіонів усіма причетними структурами на основі сучасних інформаційних технологій з використанням комплексів органiзацiйно-адмiнiстративних i економiко-математичних методів. Основна мета створення СІАЗ - підвищення ефективності регіонального управління всіма сферами життєдіяльності регіону, що за сумою впливає на якість управління державою в цілому.

1997 – 2001

Указом Президента України від 10.06.97 № 520/97 на базі творчого колективу Інституту прикладних проблем и технологій створено Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів при РНБО України (УІДНСР) на чолі з С.О.Довгим.

Основною проблематикою в діяльності цього інституту стали питання, пов’язані з екологічною та ядерною безпекою, ресурсною базою та її потенціалом.

1999 – 2000

За ініціативи С.О.Довгого у січні 1999 року Українським інститутом досліджень навколишнього середовища та ресурсів при Раді національної безпеки та оборони України та Мiчиганським інститутом досліджень навколишнього середовища (ERIM)) за грантами Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) був створений Український центр менеджменту Землі і ресурсів, як науково-технічний центр світового класу в галузі сучасних геоінформаційних технологій шляхом підготовки та надання геопросторової інформації на комерційній основі для підтримки процесу прийняття рішень і поліпшення умов життя в Україні та в регіоні.

У цей час особливого значення набувають роботи, пов’язані з розробкою теоретичних основ і методик впровадження геоінформаційних систем. На цій базі починає активно розвиватися новий науковий напрямок – космічне землезнавство на основі впровадження методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) та тематичної комп'ютерної інтерпретації отриманих результатів для вирішення актуальних природоресурсних картографічних завдань.

Подальші наукові роботи зорієнтовані на вивчення екологічних проблем України, дослідження морського дна Азово­Чорноморського басейну та інших аспектів морської геології. Організуються зимівлі українських науковців на Антарктичній станції «Академік Вернадський»; проведено дві наукові експедиції по Чорному морю у 2001 та 2002 роках.

2000 – 2010

Колектив займався проблемами цифровізації України.

В цей час було розроблено програму Електронна Україна та на її виконання:

побудовано оптоволоконні мережі зв’язку 38,7 тис. км.;

побудована мультисервісна мережа DWDM/CWDM;

побудована Інтернет мережі (IP/MPLS), яка стала основою транзиту ІР трафіка усієї України (80% всього трафіка України);

побудована мобільна мережа 3G;

розроблені для ПАТ «Укртелеком» автоматизовані системи управління підтримки бізнесу (BSS) (ERP, біллінг, CRM); підтримки виробничою діяльністю (OSS); управління засобами виробництва послуг зв‘язку (SDP);

створено Центр управління мережами;

побудовано найпотужніші в Східній Європі сервісні Центри обробки даних;

створені нові послуги - доступу до мережі Інтернет, телебачення через Інтернет (IPTV), телефонії через Інтернет (VoIP).

2001-2007

Для підсилення наукової складової діяльності щодо цифровізації України, зі складу УІДНСР виділено групу провідних науковців та створено на її базі Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України (постанова КМУ від 06.05.2001 № 483, постанова Президії НАН України від 30.05.2001 №146). Інститут очолював С.О. Довгий.

Основні наукові напрямки інституту:

- інформаційно-комунікаційні технології;

- математичне моделювання та обчислювальні методи;

- охорона навколишнього природного середовища та рацінальне природокористування.

Основні досягнення та розробки колективу інституту:

- розроблено нові методи, алгоритми та програмне забезпечення для перетворення інформації на основі автоматоподібних та хаотичних динамічних систем для цифрової обробки, кодування, збереження та ефективного захисту інформації;

- розроблено прототип національної системи індикаторів інформаційного суспільства, що враховує специфіку України, її суспільства, економіки, управління, інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури;

- розроблено комплексний типовий проєкт системи інформаційно­ аналітичного забезпечення місцевих органів виконавчої влади;

- створено розподілений моделюючий комплекс системи інформаційно-аналітичного забезпечення та раціонального природокористування загальнодержавних та регіональних органів виконавчої влади;

- розроблено методи та засоби мобільного дистанційного моніторингу стану здоров’я людини, створена експериментальна система обміну телемедичною інформацією;

- розв’язана проблеми проєктування та реалізації інтелектуальних інформаційних середовищ навчального призначення;

- розроблені концепція розвитку сфери телекомунікацій України та стратегія розвитку телекомунікаційних мереж в Україні;

- розроблено динамічні моделі та методики розв’язання задач сейсмостійкості споруд;

- вдосконалено теоретико-методичні основи застосування методів дистанційного зондування Землі та географічних інформаційних технологій і систем з метою розв’язання актуальних екологічних і природоресурсних задач;

- створена база даних природних ресурсів у регіонах інтенсивних змін навколишнього природного середовища;

- вивчено сучасний стан електромагнітного забруднення навколишнього середовищ;

- розроблено навчально-освітній портал «Т. Г. Шевченко» тощо.

2007 – 2023

За цей час колектив на чолі з академіком С.О.Довгим виконали велику кількість проєктів серед яких можна виділити наступні:

У період з 2007 по 2011 рік розробка Інформаційно-аналітичної системи супроводження бюджетного процесу, яка виконувалась на замовлення Верховної Ради України.

З 2018 року по теперішній час - Автоматизована система управління військами на тактичному рівні ЗСУ. Визначну роль в процесах планування та управління військовими підрозділами відіграють ГІС власної розробки.

З 2021 року Єдина багатозонова система цифрового радіозв’язку. Замовник - Міністерство внутрішніх справ України (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1618-р).

З 2021 року Автоматизована система керування наземними станціями управління та прийому даних з космічних апаратів. Замовник – Державне космічне агентство (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1171).

Головною задачею є створення на базі Національного центру управління та випробувань космічних засобів, міжнародного провайдера для світових операторів, для яких буде розширена географія мереж станцій управління та приймальних станцій.

Цей проєкт дозволить Україні зайняти лідируючі позиції в процесі отримання он-лайн даних дистанційного зондування Землі.

2013 – 2024

В 2013 році була заснована науково-дослідна лабораторія мехатроніки і робототехніки MiRONAFT, а 2015 році лабораторія вже отримала статус FabLab (членство в nonprofit асоціації Світових лабораторій прототипування). Лабораторія стала першою такою лабораторією в Одесі і третьою в Україні (всього в Світі більше 2100 лабораторій, в Україні всього на сьогодні лише 11 таких лабораторій, ми були першими що виникли в університеті). З часом лабораторію офіційно визнали найбільшою лабораторією робототехніки України (з 2016) та найбільшою FabLab лабораторією Європи (з 2017). Лабораторія від свого заснування виросла до 1714 квадратних метрів та укомплектована найсучаснішим пулом обладнання, якому немає аналогів в Україні.
2017
Початок діяльності центру 3D друку в м. Дніпро
2018
Було розроблено перший в Україні комплекс для металевого 3D друку
2019
Було розроблено другий в Україні комплекс для металевого 3D друку
2020
Оновлення комплексу для металевого 3D друку на Additive Manufacuring hab м. Київ 2021
2021
Створення Additive Manufacuring hab м. Одеса.

2023

Реформа науки та освіти в Україні призводить до появи нових організаційно-правових форм наукових та освітніх установ, що вимагає істотних змін механізмів їх фінансування, скорочення обсягів бюджетного фінансування, встановлення досконалішого порядку формування державних замовлень на проведення наукових досліджень. Ці тенденції вимагатимуть зусиль щодо залучення додаткових коштів та часткового переходу на госпрозрахунок, впровадження інноваційних методів і сучасних технологій в своїй багатоплановій роботі

Тому, в 2023 році за ініціативи Академіка С.О.Довгого Постановою Президії НАН України від 13.12.2023р. № 442 та розпорядженням Президії НАН України від 13.02.2024р. № 98 було створено Інститут прикладних систем управління Національної академії наук України (далі Інститут).

Інститут було створено як реорганізацію Науково-навчального центру прикладної інформатики.

Науково-навчальний центр прикладної інформатики був заснований в 1987 році як «Кафедра інформатики і ОТ» при Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова АН України. В 1992 році Центр був реорганізований у НУЦ ПІ НАНУ Постановою Президії НАН України № 220 від 16.07.92 року. Постановою Президії НАН України від 12.07.06 визначено, що науково-методичне керівництво Центром здійснює Відділення інформатики НАН України.

У відповідності з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (Стаття 27, про гарантування науковцю стажування з метою підвищення кваліфікації кожні 5 років) і Статутом Центр здійснював важливу функцію для НАН України: навчання аспірантів, підвищення кваліфікації науковців установ та організацій НАН України за актуальними напрямками ефективного використання IT- та Інтернет-технологій в наукових дослідженнях.

Інститут формується на базі наукових шкіл двох організацій України: Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України та Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова.

В Постанові було вказано, що впровадження інноваційних технологій, які мають стати основою економічного зростання України та зміцнення ї обороноздатності, є одним з найважливіших завдань Національної академії наук України. Особливе місце серед перспективних інноваційних технологій на сьогодні займають системи управління, робототехніка та адитивні технології, що використовуватимуться як для розвитку промисловості, так і для потреб Збройних Сил України.

Відповідно до затвердженого Статуту основними завданнями Інституту визначено: проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-інноваційної діяльності, доведення цих досліджень до стадії використання методичних і практичних рекомендацій, або ж впровадження в реальному секторі економіки за такими основними напрямами: робототехнічні системи; автоматизовані системи управління; системи управління в адитивних технологіях; освіта наукового спрямування.